Раз на тисячу літ лиш
Приходить подібне кохання;
Ти сидиш край вікна,
Догорає вже зірка остання.
Чайки дві кружляють у небі,
Ділять надвоє глибоку блакить;
Моє велике як сонце кохання
Ти розбити зуміла за мить!
За тисячну долі секунди
З твоїх вуст лише слово одне
Тяжким каменем ляже на серці,
Вмить повалить, зламає мене.
Сотні тисяч думок про розлуку;
Сотні тисяч сліз на щоці
Немов човни прозорі і швидкі,
Вниз спливають вони по руці.
Єдине сонце наше,
Свою єдину рідну землю΄,
Сильно так ніхто не кохає
Як я тебе єдину люблю.
Раз на тисячу літ лиш
Приходить подібне кохання;
Через тисячі літ запалає воно,
Та між нами палає востаннє...
Приходить подібне кохання;
Ти сидиш край вікна,
Догорає вже зірка остання.
Чайки дві кружляють у небі,
Ділять надвоє глибоку блакить;
Моє велике як сонце кохання
Ти розбити зуміла за мить!
За тисячну долі секунди
З твоїх вуст лише слово одне
Тяжким каменем ляже на серці,
Вмить повалить, зламає мене.
Сотні тисяч думок про розлуку;
Сотні тисяч сліз на щоці
Немов човни прозорі і швидкі,
Вниз спливають вони по руці.
Єдине сонце наше,
Свою єдину рідну землю΄,
Сильно так ніхто не кохає
Як я тебе єдину люблю.
Раз на тисячу літ лиш
Приходить подібне кохання;
Через тисячі літ запалає воно,
Та між нами палає востаннє...
